четверг, 11 июня 2009 г.

Чи радіє духовенство за "Шахтар"?

20 травня донецький «Шахтар» виграв Кубок УЄФА. Вперше за час української Незалежності український клуб отримав таку високу футбольну нагороду. Ми поцікавилися у духовенства нашої архиєпархії чи дивилися вони цей вирішальний футбольний матч.

бр. Василь Чудійович,
прес-секретар Київської архиєпархії
Я дуже радію за «Шахтар» і його перемогу. Мені сподобався вислів коментатора, про те, що українські козаки знову взяли Константинополь. Вкінці матчу кілька футболістів клубу взяли прапори своєї країни і це немов стало символом того, що в нашій країні мирно співіснують представники різних національностей.
Я також одразу пригадав, як ще будучи семінаристом, грав у футбол. Якось в деканаті парохи організували християнський футбольний чемпіонат для молоді. Після того багато молодих хлопців стали активніше відвідувати Церкву.

о. Тарас Валах,
архиєпархіальний суддя
Як і багато греко-католицьких священиків, я хвилювався за наших футболістів і за результат цієї вирішальної гри. Мабуть нас, священиків, від інших футбольних шанувальників вирізняло те, що перед матчем ми помолилися. Я просив Бога за те, щоби переміг сильніший, а опісля подякував Йому за цю чудову перемогу. І хоча в «Шахтарі» українців є небагато, але все таки - це українська команда. І це велика подія для України.

о. Віталій Котик,
священик із Чернігова
Мене сильно вразила перемога нашої команди на футбольному чемпіонаті такого рівня. Це перемога важлива для України в цілому і для багатьох українських шанувальників зокрема. Думаю, що такі досягнення сприяють рекламі спорту, як корисного проведення часу і здорового способу життя. Часто футбол асоціюють виключно із розлюченими фанами і бійками, забуваючи, що ця гра - хороший спосіб єднання.


Повернутися на головну

1 комментарий:

  1. На глибокому інтуїтивному рівні давно відчував зв'язок футбольних почуттів з національними. Передусім через їхню ...парадоксальність. Футбольний клуб, в якому бразильців, як і українців, очолюваного не українцем, і який належить не українцю. Такий клуб міг би спокійно собі існувати в тій же Туреччині. І він мало чим би відрізнявся від нинішнього "НАШОГО" Шахтаря.
    Однак він є предметом національної гордості, додає рейтингу Україні (за системою УЄФА), слугує таким чином зміцненню української ідентичності футбольним фанатам (особливо донбаського регіону). Хоча українського в "Шахтарі" замалувато. В цьому відношенні ох який був неправий коментатор порівнюючи "шахтарів" з козаками. Найбільше був би проти, думаю, Левандовскі.
    Вболівати можна за будь-яку команду, але Батьківщина одна.

    Vitaliy Milan

    ОтветитьУдалить